Підготовка та підтримка співробітників, які працюють в зонах катастроф

Підготовка та підтримка співробітників, які працюють в зонах катастроф

* Даний матеріал перекладений із освітнього ресурсу psykososialberedskap.no, розробленого RVTS East (Норвегія).

Це практичні та корисні інструменти, що мають на меті забезпечення конкретних знань для волонтерів та гуманітарного персоналу, які працюють в зонах катастроф.


49 біженців були знайдені мертвими на рибальському судні біля узбережжя Лівії. Арнхільд відповідає за обробку тіл на судні Siem Pilot. Вона напружено працює, поки все не припиниться.

«Я увійшла в стан апатії. Мені повідомили, що роботу завершено. Але лягти мені все ж не дозволили, нам треба було дивитися одне одному у вічі і щось говорити…».

Підготовка та підтримка допомагають співробітникам, які працюють в зонах катастроф, відчувати значимість своєї роботи, а не безпорадність. 


Підготовка до розгортання операції

Добре підготовлений персонал здатний витримувати більше. Знання, тренування та відрепетирувана послідовність дій дають упевненість перед місією. Психологічна підготовка забезпечує стійкість у момент зіткнення з травматичними переживаннями. Знання про фізичні та психологічні реакції полегшують процес управління ними. 


“Співробітники, які справляються найкраще, — це ті, кому вдається
балансувати між турботою про себе та бажанням допомогти іншим”. 

Сілья Нордал, магістр психосоціальних наук 


Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу Yoc2CvBkbGVvOFsxRqJm_hx_JDbcsHcmVsNiosrV-anEY0cutyi7WBcTbGbJ1g95moUYxf-XWB9s2zl6gn6IfgEWUnSd3GImTVcsvM1RvWKcEV6gbQo6fdDhAPE0fHdfDy-xjPo
Працівникам доводиться вирішувати завдання, до яких вони ніколи не готувались.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу wVxQNcXIWtq4W6fdibCNcRhddww2yLzx3pthY6ceQRZ_JKDFx48Xb7g1kH_1lieeKDBGhN1DXQ9ADka62FCBtuB4fgrsUhqQq_QOgLA8nHRckKW8Jt3UBqKwF2CDVWVAjd9lQCQ

Самопідготовка

Персонал має свої індивідуальні ресурси та фактори ризику, які активуються в критичних ситуаціях. Персоналу як учаснику групи реагування на катастрофи важливо знати себе та свою команду. Найдосвідченіші працівники несуть відповідальність за власне здоров’я. 

Індивідуальні фактори ризику та захисту 

Індивідуальні фактори, такі як темперамент, звички, взаємовідносини та життєві обставини, можуть стати як сильними сторонами, так і проблемами під час розгортання операції. 

Підготовка та навчання 

Організації, які направляють персонал у потенційно небезпечні та жорстокі ситуації, несуть основну відповідальність за профілактику та усунення травматичного стресу. Навчання та підготовка є захисними факторами. 

Організаційні фактори ризику та захисту 

Організація несе відповідальність за зменшення стресових факторів. Чітко визначена структура та ясність в організації можуть зменшити стрес персоналу, який працює в зонах катастроф.

Розгортання операції

Гуманітарна робота вимагає зусиль і може включати небезпечні ситуації та драматичні випадки. Однак персонал також наголошує на позитивному досвіді, такому як важливість зміни ситуації на краще, відчуття значущості та підвищення впевненості у собі під час виконання місії. Для деяких життя змінюється на краще. 


“Ти ніколи не забудеш голоси людей, які думають, що вмирають.
Але ти також ніколи не забудеш голоси людей, які розуміють, що врятовані”.

Ліндіс Хурум, Médecins Sans Frontières/ «Лікарі без кордонів» 


Важливо мати реалістичні очікування щодо себе.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу bkhve6IhcUuX4pWfZzTx3qFWJ_z7ZF5UsH1iuT80AJL5PIkdLcetyD0aCZNiqjUSTVJl9ZwLmOs7HXFy0uzEX5RVWa3-Ow3Mg4PDfFnQiygS558lZQiC6Yr-u_Q-X9QEXoPVxRs

Стрес – частина роботи 

Під час роботи в зонах катастроф персонал стикається зі стресовими ситуаціями. Критичні випадки, драматичні втрати та етичні дилеми можуть призвести до хронічного стресу. Однак цим стресовим реакціям можна запобігти та / або зменшити їх, уживаючи заходів для заспокоєння розуму та тіла. 

П’ять принципів травмофокусованого втручання 

Згідно з дослідженнями травмофокусованого втручання виділяють п’ять принципів захисту психосоціального благополуччя: почуття безпеки, сприяння заспокоєнню, відчуття своєї та громадської ефективності, єдність та почуття надії. Ці принципи можна використовувати перед розгортанням операції для посилення навичок, необхідних для боротьби зі стресом. 

Гнучкість при зіткненні з невідомим 

У зонах катастроф персонал стикається з несподіваними ситуаціями. Неможливо бути готовим до всього, що може статися. Тому персоналу необхідно бути гнучким і здатним пристосуватися до нових ситуацій, лідерів, колег та завдань. 

Відчуття значущості після катастрофи 

Зосередження уваги на ризиках та стресових реакціях може нівелювати той факт, що персонал також відчуває радість та значущість. Деякі вважають, що їхнє життя змінилося на краще після роботи в зонах катастроф.

Повернення додому

Повернення додому після операції в зонах катастрофи може стати викликом. Значним є перехід від сильних переживань та перебування під високим рівнем напруги на роботі до повсякденного життя. Враження та óбрази із зони катастрофи потребують опрацювання. 


“Повернутися додому справді важко. Це як вакуум — раптом я опинилася вдома.
Що я тут роблю? Я не знаю, що їсти на вечерю чи як готувати.
З кожним днем мені краще вдавалося повертатись до звичного життя —
я заново знайомилася із власною кухнею”. 

Енн Крістін Дженсен, Червоний Хрест 


Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу wb_rK9aYNaZF1tHsk4rAvDWXaNRBRGsrx_WkiYnCE8XUD2i-1Dv7D-u9dfKBqmfNS47MGNqneLDIdnZo5IKyeTry4YtOBqhNq8qkPvjlZBoCh47xkRnCl3_s5cQjqppnlGNf51E
Арнхільд Холмлімо працювала в зонах катастроф як в Норвегії, так і за кордоном.
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу UBJRZxkq3UQDtA6gRoZaXHyr7sHNwZXHdS2MFKMhXgQf1ow4r-kFfHQqE3YFTQYAuk5Zx0ekuGTgXugEZx2iKeqDlVCFf_jv8mEhbF4wrnlHtGH2XIL_j3f4BAlp4DnbFsrXRvo
Повернення додому може стати викликом. Фото: Чарльз Крупа / AP Photo
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу UJmEory3kzjBmKm1NiWd5IvQAoW_dO_XHy7GNyERfTYn61KTPLPKfadTRmHBrYqQ91DDBgcdoJz-gAfXfJ-74xJKLVT4hl3cHx-NDpak9tDPZ9N50DUKbu1Hl9e-OIUAgvUdpso
Приємні повсякденні активності можуть полегшити повернення додому. 
Фото: Nils-Erik Bjørholt / NTB scanpix

Після розгортання операції 

Проблеми зі сном та здоров’ям, труднощі у стосунках, дратівливість, смуток і тривога – це поширені реакції. Більшість із них самі собою відновляться, але деякі потребуватимуть більше часу. Корисна порада: будьте терплячими до себе та до своїх власних реакцій. 

Поради щодо повернення додому 

Після повернення додому важливо почати займатися повсякденними справами. Рамки та структурованість підвищують почуття безпеки. Говоріть про свій досвід, але не дозволяйте драматичним випадкам займати занадто багато місця у вашій історії. Займайтесь приємними справами, це допоможе відволіктись від думок. 

Організація підтримки та подальших дій

Міжнародні дослідження показують, що хоча організації і надають хорошу психосоціальну підтримку своєму персоналу перед розгортанням операцій, підтримка під час впровадження не надається постійно та її недостатньо після повернення додому. Подальша підтримка необхідна для того, щоб справлятися з поверненням у повсякденне життя. 

Підтримка рівний рівному

Гуманітарні організації потребують спеціалізованих програм підтримки рівний рівному для своїх співробітників. Така підтримка реалізується тоді, коли колеги підтримують одне одного у стані кризи чи стресу.

На що варто звернути увагу

Уроки з міжнародних впроваджень

Неможливо контролювати все, що відбувається в зоні катастрофи. Іноді події розгортаються гірше, ніж очікувалося, в той час як інколи серед безнадії можна зустріти і позитивні емоції. Ви можете зустріти людей у їх найгіршому та найкращому стані. Можуть розкритись невідома сила та здібність, що зроблять некероване керованим. Гуманітарна робота сповнена таких парадоксів. 


“На борту кричать біженці; деякі махають руками, а інші просто байдуже дивляться на мене. Я тим часом посміхаюся. Нещадний страх не може перерости в паніку; тому я посміхаюся — як ніколи. Посмішка повинна сягати моїх очей. Все моє обличчя має випромінювати надію та довіру”. 

Ліндіс Хурум, Лікарі без кордонів (цитата з KK) 


Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу hlXq3K1l_yMbIqo9B6xO66L2nFeQucFPnQgV9h1uzZr0HLpLQmYYulz45hZNn89zfmyvJS-L0hk-V8j3IlMcJm8QpQ8dn_5XgzNvpqjOlyQdev6hFa5tEl7iZvzHfd7P8s5ToJ0

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу Xct2fNcxQZEY5nCZRutsrbSZB9PPppqmPiwyuEQKEo0Jgv4wbaPVZUcDhbmpe56krqQUZcaALRpV_cTNbPv208_kLHC8NToxcO5MPEt-ROfeDmiDlPxnb3diA3gYEaOR64eYmOQ

Завищені очікування щодо себе- це дилема 

В умовах катастрофи потреби перевищують ресурси допомоги. У той час, як ваш внесок може для когось означати життя, допомогти всім ви не можете. І ви не здатні це змінити – але чи можете ви впоратися з цим почуттям недосконалості? 

Стрес і зростання – дві сторони однієї історії 

Існує такий вислів: «Те, що тебе не вбиває, робить тебе сильнішим». Це дає уявлення, що кризи призводять або до застою, або до зростання. Тому нормальні стресові реакції можуть сприйматися як занепад або поразка. Стрес та особистісне зростання не є взаємовиключними – швидше навпаки. 

Сім’я та друзі- захисні фактори 

Хороші друзі та надійні сімейні зв’язки виступають захисними факторами при стресових реакціях та виснаженні. Близькі люди допомагають вам бути стійкими і сильними, надаючи вам те, заради чого варто жити, коли все навколо не має сенсу. Але чого це їм вартує? 

Почуття провини за турботу про себе? 

Чи егоїстично відчувати щастя під час роботи в зоні катастрофи? Чи егоїстично дбати про себе, коли інші страждають? Чи нормально проявляти почуття гумору, сподівання та сльози? Гуманітарна робота дає привід для багатьох дискусій про цінності, етику та психічне здоров’я.

robota-v-zonakh-katastrof

No Comments

Post A Comment

Записатися на консультацію